Діагностика

Кожному пацієнту з осиплістю голосу різного ступеня тяжкості проводиться таке обстеження:

1. Ретельний збір анамнезу захворювання.
2. Загальноклінічні обстеження.
3. Спеціалізований фоніатричний огляд з використанням функціональних навантажень, який включає:
   • вимірювання часу максимальної фонації (ЧМФ);
   • перцептивна оцінка голосу за допомогою загальноприйнятої шкали GRBAS.
   • * Містить п`ять критеріїв:
     • G (grade) – якість голосу (захриплість, сила голосу);
     • R (roughness) – грубість, різкість звуку;
     • B (breathness) – придихання;
     • A (asthenia) – астенічність, слабкість;
     • S (strain) – напруження.
     * Оцінювання проводиться за чотирма ступенями:
     • 0 – відсутність патології;
     • I – порушення легкого ступеню;
     • II – середнього ступеню;
     • III – тяжкого.
4. Відеоендоскопічне дослідження гортані та ЛОР-органів, що дозволяє здійснити відео- та фотодокументування, що дають можливість формування доказової бази для експертизи, вирішення спірних ситуацій, а також дозволяють наочно пояснити пацієнтові характер захворювання та визначити найбільш адекватну програму лікування.
   Також відеоендоскопічне дослідження дозволяє:
   • Виявити передракові зміни слизової оболонки для формування груп ризику для подальшого динамічного спостереження та лікування;
   • Діагностика ранніх форм раку;
   • Оцінка ефективності лікування органічних та функціональних захворювань гортані;
   • Якісний динамічний контроль за пацієнтами для виявлення місцевого рецидиву якомога раніше.
5. Ларингостробоскопія за допомогою відеостробоскопа фірми "KARL STORZ".
   Основні параметри ларингостробоскопічної картини:
   • Наявність фонаційних коливань голосових складок: збережено з обох сторін – 1 бал; з одного боку – 2 бали; з обох сторін відсутнє - 3 бали.
   • Зміна частоти (регулярності) коливань, тобто синхронності: синхронні, рівномірні колівання - 1 бал; одна голосова складка коливається з меншою частотою – 2 бали; безладні, асинхронні колівання – 3 бали.
   • Зміна амплітуди коливань: однакова амплітуда голосових складок – 1 бал; розлад з одного боку - 2 бали; двостороннє розлад - 3 бали.
   • Зміна фази закриття голосової щілини: повне закриття голосової щілини становить 1 бал; неповне закриття голосової щілини – 2 бали; немає постійної голосової щілини – 3 бали.
   • Зміна фази відкриття: краї голосових складок помірно та рівномірно увігнуті -1 бал; вертикальний компонент збільшено або відсутній – 2 бали; різні рівні голосових складок – 3 бали.
   • ІВН (індекс вібраторної недостатності): загальну кількість набраних балів поділяли на 5 (норма = 1 бал).
6. Акустичний аналіз голосу за допомогою програмного забезпечення «Praat V 4.2.1».
   • Акустичний аналіз голоса – це об’ективний неінвазивний метод оцінки голосової функції, який базується на запису спектрограми і проведенні аналізу його акустичних характеристик і є невід’ємною частиною основного протокола оцінки голосу, затвердженого Європейським ларингологічним товариством.
   • Jitter- міра варіабельності частоти основного тона, відображає ступінь частотної нестабільноcті голосу.
   • Shimmer - міра варіабельності амплітуди коливань, відображає ступінь амплітудної нестабільноcті голосу.
   • NHR (noise-to-harmonics ratio) – відображає співвідношення негармонійних (шумових) і гармонійних компонентів в голосовому спектрі.
   
   

7. Оцінка впливу голосових розладів на якість життя.

   Використовуємо міжнародно визнаний опитувальник VOICE HANDICAP INDEX (VHI-30), який є інструментом для кількісної оцінки біопсихосоціального впливу голосової проблеми.
   Шкала оцінює:

   • функціональні (F – funсtional),
   • фізичні (P – physical)
   • емоційні (E – emotional) розладИ голосу.
   Складається з 30 питань (кожний блок – з 10):
   • кожний питання оцінюється пацієнтом у балах від 0 до 4.
   • Мінімальна кількість балів складає – 0, максимальна – 120.
   • Результат від 0 до 30 відповідає легкому ступеню тяжкості,
   • від 31 до 60 – помірній
   • від 60 – тяжкий
   

8. Визначення співочого голосу і спірних питань щодо цього:

   Діагностика співочого голосу (вокально –педагогічна):

   Чоловічі і жіночі голоси поділяються на: високі (тенор – сопрано), середні (баритон – меццо-сопрано) і низькі (бас-контральто).

   1. Сопрано – «до» першої октави – «до» третьої октави;
   2. Меццо-сопрано – «ля» малої октави – «ля» другої октави;
   3. Контральто – «фа» малої октави – «фа» другої октави;
   4. Тенор – «до» малої октави – «до» другої октави;
   5. Баритон – «ля» великої октави – «ля» першої октави;
   6. Бас – «фа» великої октави – «фа» першої октави.

   Діагностика співочого голосу (лікарська):

   • Для високих голосів характерні:
     1. вузьке і глибоке тверде піднебіння,
     2. довжина голосових складок 15-17 мм, ширина 2,5-3 мм.
     3. вузькі кільця трахеї, які не доступні для огляду при ларинготрахеоскопії.
   • Середні голоси:
     1. середньої ширини і середньої глибини тверде піднебіння,
     2. довжина голосових складок 17-20 мм, ширина 3-3,5 мм.
     3. кільця трахеї досить ясно видно і помітні.
   • Низькі голоси:
     1. широке і глибоке тверде піднебіння,
     2. довжина голосових складок 19 -22 мм, ширина 3,4-4,5 мм.
     3. потужні кільця трахеї, які ясно видно при ларингоскопії.

9. Профілактичні огляди представників голосомовних професій (педагогів, вокалістів, акторів).

   Існує думка, що педагоги - це «особливі люди», які, як правило, через гіпервідповідальність і важливість своєї роботи не мають часу своєчасно звернутися за допомогою до лікаря, забувають, що хворобу легше попередити, ніж лікувати. Саме тому потрібен скринінг - діагностика порушення голосу.

10. Дослідження слухової функції: акуметричне та аудіометричне обстеження.